Внаслідок перемог ЗСУ на фронтах та звільнення українських територій в інформаційному полі країни з'являється все більше аналітичних матеріалів, які стосуються облаштування повоєнної України за зразками та лекалами європейських країн.
Політики та провідні експерти впевнено говорять про зникнення олігархів, контроль держави за стратегічно важливими галузями економіки, судову реформу та нову геополітичну доктрину України.
Як громадянку і патріотку, мене радує загальне розуміння того, що країна, що перемогла російських орків, не може повернутися в свій колишній убогий стан. Але, як голова «Українського Національного Конгресу Жінок», я стурбована тим, що в жодній із згаданих публікацій не згадується соціальний захист прямої дії.
До війни наша організація активно і невпинно надавала допомогу найбільш вразливим громадянам країни, насамперед самотнім мамам та багатодітним сім'ям. Для «УНКЖ» благодійність завжди була не елементом самореклами, а непростою та постійною роботою, яка потребує уваги та чіткості.
Наші волонтери допомагали людям правильно оформити та отримати належну їм державну допомогу, забезпечували найбідніших та найбільш безпорадних продуктами харчування, викликали і самі привозили потрібних лікарів, надавали фінансову допомогу та не забували купити та розвезти медикаменти, яких потребували хворі.
Решта акцій – концерти, світські раути – були робочими інструментами цього процесу. Так ми збирали гроші, знаходили меценатів, залучали до своєї роботи нових спонсорів та активістів.
Звичайно, ми краще, ніж будь-хто, знаємо проблеми громадян, яких прийнято відносити до незахищених категорій, і в програмних статтях про побудову нової України нас найбільше цікавлять механізми їхнього захисту.
Перш ніж перейти до суті питання, я скористаюся нагодою, щоб донести до громадян зміст найважливіших соціальних указів поточного, воєнного часу.
Державна соціальна допомога виплачуватиметься протягом дії військового стану та через місяць після його припинення чи скасування. Під час військового стану не слід звертатися за її перепризначенням чи підтвердженням права на її одержання (постанова Кабінету Міністрів).
Це стосується допомоги малозабезпеченим сім'ям, допомоги на дітей одиноким матерям, допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування та допомоги на дітей, хворих на тяжкі хвороби, яким не встановлено інвалідність.
Також виплати будуть здійснюватися у вигляді щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають змоги утримувати дитину або місце їх проживання невідомо.
Якщо одержувачі державної соціальної допомоги з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю пропустили строк перегляду, виплата їм допомоги не зупиняється на період військового стану та додатково протягом одного місяця після його скасування.
Після скасування військового стану органи соціального захисту поінформують отримувачів про необхідність протягом місяця оновити документи, необхідні для того, щоб продовжувати отримувати допомогу.
Крім того, Кабінет Міністрів України 20 березня 2022 р. постановою №332 затвердив новий Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та визначені у переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 204.
Допомога надається щомісяця у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей 3000 гривень на місяць, для всіх інших 2000 гривень на місяць.
Щоб отримати допомогу, особі необхідно стати на облік як внутрішньо переміщена особа та отримати відповідну довідку, а також подати заяву на отримання допомоги на проживання, звернувшись до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.
Повертаючись до теми обговорення, хочу зауважити, що включення соціального захисту вразливих верств населення до планів побудови нової української держави є дуже важливим хоча б тому, що в країнах Європи та Північної Америки ця допомога є різною і дуже недосконалою.
Якщо взяти, наприклад, допомогу одиноким мамам, то країнах ЄС вона далека від зразка. За даними Єврокомісії (European Commission) за 2019 рік, у країнах ЄС «сім'ї з одним із батьків» належать до найбільш уразливих типів домогосподарств. 32,5% самотніх мам (або батьків) живуть за межею бідності, поступаючись повним сім'ям за всіма соціальними показниками.
Комісія з'ясувала, що навіть у розвинених країнах світу одиноким батькам часто потрібна системна фінансова допомога, підтримка в оплаті ЖКГ та отриманні медичного обслуговування, а громадські інститути переважно пропонують їм психологічні консультації та випадкові разові виплати.
В Італії організація Gengle допомагає самотнім матерям спілкуватися між собою, обмінюючись рецептами виживання.
Іспанський Фонд Айседори Дункан намагається допомагати матерям-одиначкам фінансово, але спирається на приватні пожертвування і зазнає значних труднощів. Активісти Фонду проводять семінари, аби допомогти самотнім матерям знайти роботу та збалансувати свій бюджет.
У Чеській Республіці організація Aperio "задовольняє потебності самотніх матерів" в галузі психічного здоров'я в рамках своєї програми "Самотні, але сильні". Ця ініціатива поєднує в собі групові зустрічі, онлайн навчання та всілякі консультації щодо підтримки добробуту.
У Хорватії виплати та субсидії є серйозною проблемою для матерів-одиначок, центр соціальної підтримки LET-FLIGHT випускає публікації про їхні потреби та в міру сил організує для них групи підтримки.
Як бачимо, успішно проблему благополуччя та соціального комфорту матерів одиначок не вирішено ніде. Крім того, підхід до захисту одиноких матерів різний у різних країнах Європи за своєю суттю.
Скажімо, у Сполученому Королівстві такого поняття взагалі не існує. Для соціальної служби Його Величності важливим є не статус, а рівень доходу. Самотня мама, повна сім'я з однією дитиною або десятьма дітьми або подружня пара без дітей однаково отримуватимуть допомогу, якщо рівень їх доходів нижче затвердженого в країні мінімуму, а інші параметри не мають значення.
У той же час у Польщі, з якою ми звикли брати приклад у найрізноманітніших аспектах життя, смотнім мамам живеться не солодко. Допомога, яка виплачується самотнім жінкам, поки дитині не виповниться 18 років, є вкрай незначною і близька за розміром до української.
Щоправда, тут створено понад 60 будинків самотніх матерів, які пропонують безкоштовну допомогу одиноким мамам з дітьми, які опинилися у важкій життєвій ситуації.
Подібне житло надає не лише дах над головою, а й матеріальну, психологічну та юридичну допомогу.
Але цими притулками керують церковні установи та неурядові організації, а польська держава лише стежить за тим, щоб обсяг допомоги та всі правові аспекти суворо відповідали Постанові Міністра соціальної політики від 8 березня 2005 року та Закону про соціальну допомогу від 12 березня 2004 року.
Можна, звичайно, взяти за приклад показники країн Північної Європи, рейтинг яких у сфері захисту материнства виглядає так:
Фінляндія
Норвегія
Швеція
Данія
Нідерланди
Ісландія
Але соціальне благополуччя жителів цих держав народилося не за наказом, воно є невід'ємною частиною способу життя людей та результатом багаторічної відповідальної політики державних органів.
Саме тому ми просимо вже сьогодні включати питання соціального захисту до всіх запропонованих моделей побудови повоєнного українського суспільства. Ставлення до слабких і незахищених громадян є показником морального здоров'я суспільства і не може розглядатися як вторинний і не дуже важливий суспільний чинник.
Зі свого боку, ми, активісти благодійних центрів та громадських організацій України, готові надати свої міркування щодо цього та активно працювати над створенням у нашій країні цивілізованих механізмів соціального захисту.
FHR
15/12/2022
14:02